понеділок, 13 грудня 2021 р.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З БІОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

При оцінюванні рівня навчальних досягнень з біології враховується:

- рівень оволодіння біологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв'язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, цілісність і саморегуляція живих систем, зв'язок людини і природи;

- рівень умінь використовувати теоретичні знання у практичній діяльності, під час розв'язування задач чи вправ різного типу, уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності;

- рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи, виконання лабораторних та практичних робіт.

Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів  здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

 

I. Початковий

1

Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням  підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об'єкти; знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт

2

Учень (учениця) намагається відтворити окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита), наводить елементарні приклади біологічних об'єктів і їх окремі ознаки; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без оформлення

3

Учень (учениця) відтворює окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника фрагментарно характеризує окремі ознаки біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді; за інструкцією і з допомогою вчителя  фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення

 

II. Середній

4

Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника відтворює незначну частину навчального матеріалу, дає визначення окремих біологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак біологічних об'єктів; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя  виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням

5

Учень (учениця) відтворює основний зміст навчального матеріалу, відповідаючи на запитання вчителя; характеризує загальні ознаки біологічних об'єктів; дає визначення окремих біологічних понять; наводить приклади, що ґрунтуються на матеріалі підручника; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, частково оформляє їх

6

Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, частково дотримується логіки його викладу; відповідає на окремі запитання; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об'єктів за планом; у відповідях допускає помилки; розв'язує прості типові біологічні вправи і задачі з допомогою вчителя; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх без висновків

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу, застосовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять; характеризує основні положення біологічної науки, допускаючи у відповідях неточності; розв'язує прості типові біологічні вправи і задачі звертаючись за консультацією до вчителя; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить висновки з допомогою вчителя

8

Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об'єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; виправляє допущені помилки; розв'язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить неповні висновки

9

Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв'язки; дає порівняльну характеристику біологічним об'єктам явищам і процесам живої природи; розв'язує стандартні пізнавальні завдання; виправляє власні помилки; самостійно розв'язує типові біологічні вправи і задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить  нечітко сформульовані висновки

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) системно відтворює навчальний матеріал у межах програми; дає повні, змістовні відповіді на поставлені запитання; розкриває суть біологічних явищ, процесів; аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв'язки; використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв'язує біологічні вправи і задачі у межах програми; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки

11

Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; обґрунтовано відповідає на запитання; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи; наводить приклади, що ґрунтуються на власних спостереженнях; оцінює біологічні явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв'язки; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв'язує біологічні вправи і задачі; за інструкцією ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить логічно побудовані висновки

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ПРИРОДОЗНАВСТВА У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

При оцінюванні навчальних досягнень з природознавства враховується:

·                                 засвоєння на рівні вимог навчальної програми знань про об'єкти і процеси, що відбуваються у природі, сформованість понять про системи живої і неживої природи;

·                                 сформованість елементарних умінь та навичок до спостереження, опису, експерименту.

За матеріалами: Освіта.ua

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учень (учениця) з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі тіла природи, має уявлення про предмет, який вивчає

2

Учень (учениця) з допомогою вчителя і користуючись підручником або робочим зошитом може знайти необхідні визначення наукових понять

3

Учень (учениця) з допомогою вчителя або підручника наводить приклади окремих явищ природи, фрагментарно описує їх; спостерігає за дослідами, що їх виконують інші учні

II. Середній

4

Учень (учениця) з допомогою вчителя, підручника або робочого зошита відтворює незначну частину навчального матеріалу; дає визначення окремих понять, фрагментарно характеризує явища природи; частково здійснює фенологічні спостереження, виконує прості досліди без опису їх результату

5

Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює значну частину навчального матеріалу на рівні тексту підручника; дає визначення окремих понять, не пояснюючи їх; здійснює фенологічні спостереження, результати окремих із них заносить до щоденника спостережень, з допомогою вчителя проводить прості досліди, намагається їх пояснити

6

Учень (учениця) самостійно відтворює частину навчального матеріалу на рівні тексту підручника; з допомогою вчителя відповідає на окремі запитання; характеризує явища природи, у відповідях допускає помилки; здійснює фенологічні спостереження, частково робить записи їх результатів в щоденнику спостережень, з допомогою інших учнів виконує досліди, але дати їх пояснення не може

ІІІ. Достатній

7

Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу; відповідає на окремі запитання; наводить власні приклади, розкриває властивості тіл природи, допускаючи у відповідях неточності; здійснює фенологічні спостереження, робить неповні записи в щоденнику спостережень, з допомогою вчителя проводить досліди, пояснює з окремими неточностями їх суть

8

Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені у підручнику чи вчителем на уроці запитання, порівнює явища та тіла живої та неживої природи, встановлює відмінності між ними; здійснює фенологічні спостереження, робить записи в щоденнику спостережень, виконує досліди, пояснює їх суть

9

Учень (учениця) демонструє достатнє засвоєння навчального матеріалу, відповідає на запитання;
розв'язує стандартні пізнавальні вправи; 
здійснює фенологічні спостереження і робить повні записи в щоденнику спостережень, проводить досліди в школі та вдома, пояснює їх результати

ІV. Високий

10

Учень (учениця) вільно, усвідомлено відтворює матеріал, встановлюючи зв'язки з раніше вивченим; вільно відповідає на запитання; аналізує і розкриває суть явищ природи, узагальнює, систематизує знання на основі вивчених закономірностей та понять; регулярно здійснює фенологічні спостереження і робить записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, обґрунтовано пояснює їх результати

11

Учень (учениця) логічно і повно розкриває вивчений програмовий матеріал; аналізує і розкриває взаємозв'язки між живою і неживою природою на основі загальних закономірностей та зображає їх схематично; усвідомлює значення охорони навколишнього середовища; ретельно виконує  фенологічні спостереження і робить записи з малюнками, графіками в щоденнику спостережень, проводить досліди, зіставляє їх результати

12

Учень (учениця) виявляє міцні й системні знання програмового матеріалу; виконує фенологічні спостереження, робить обґрунтовані записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, оформляє їх результати

понеділок, 6 вересня 2021 р.

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ З ПРИРОДОЗНАВСТВА 5 КЛАС 

Практична робота № 1 Вимірювання маси та розмірів тіл

Обладнання: гумка прямокутної форми, лінійка, мірний посуд, терези, важки.

Реактиви: вода.

Порядок виконання роботи:

Вимірювання 1:

1. За допомогою лінійки виміряти довжину, ширину та висоту гумки.

2. За допомогою формули об’єму V = a⋅ b⋅ c визначити об’єм гумки: довжина а = 6 см,  ширина b = 2 см, висота с = 1 см;

Вимірювання 2:

За допомогою терезів і важків виміряти масу гумки (зважити її):

 

Вимірювання 3:

1.  Налити у мірний посуд 200 мл води.

2.  Занурити гумку у посуд з водою.

3. Відмітити, об’єм води у посуді став після занурення гумки.

4. Відняти від результату, отриманого у 3 пункті, початковий об’єм води (200 мл).

Висновок:

1. Для того щоб виміряти розміри тіла прямокутної форми, треба уміти користуватися лінійкою, за допомогою якої можна виміряти довжину тіла (а), ширину (b) і висоту (с). Треба знати одиниці довжини і формулу (і одиниці) об’єму тіла:

V = a⋅ b⋅ c

2. Для того щоб виміряти масу тіла, треба вміти користуватися терезами і знати одиниці маси.

Практична робота N2 Вивчення розчинності речовин у воді

Обладнання: 5 прозорих склянок, чайна ложка; мірний посуд.

Реактиви: вода (500 мл) кімнатної температури; річковий пісок; зубний порошок або крейда; питна сода; цукор; олія.

ЗАВДАННЯ 1

Порядок виконання роботи:

1. Налити у чотири склянки по 100 мл води кімнатної температури (відміряти мірним посудом).

2. У 1-у склянку додати 1 чайну ложку річкового піску, у 2-у склянку — 1 ч. ложку крейди, у 3-ю — 1 ч. ложку питної соди, у 4-у — 1 ч. ложку цукру.

3.  Ретельно перемішати суміші у кожній склянці.

Спостереження:

У першій склянці річковий пісок осів на дпо склянки, крейда у другій склянці теж осіла на дно. Питна сода і цукор розчинилися у вод».

Висновок: річковий пісок і крейда утворюють з водою неоднорідну суміш, бо не розчиняються у воді і осідають па дно, бо важчі за воду. Питна сода і пукор розчиняються у воді і утворюють з водою однорідну суміш.

ЗАВДАННЯ 2

Порядок виконання роботи:

1.  Відміряти мірним посудом 100 мл води кімнатної температури.

2.  Налити воду з мірного посуду у склянку.

3.  Додати у воду 1 чайну ложку олії.

4.  Ретельно перемішати суміш.

Спостереження:

Ми отримали неоднорідну суміш олії і води. Олія збирається на поверхні води у вигляді плівки.

Висновок: олія утворює з водою неоднорідну суміш, бо у воді кімнатної температури не розчиняється. Олія збирається на поверхні води, бо легша за воду  ρолії < ρводи,  ρ - густина


Практична робота № З Розділення сумішей

Обладнання: хімічні склянки, скляна паличка, скляна воронка, фільтрувальний папір, пальник, скло.

Реактиви: порошок крейди, кухонна сіль, вода.

ЗАВДАННЯ 1

У склянку з водою додали порошок крейди добре перемішали. Потім залишили склянку на кілька хвилин. Бачимо, що суміш стала білого кольору. Після того, як суміш постояла, вона розділилась на два шари. Шар крейди осяде на дно, бо вона не розчиняється у воді і важча за неї ρкр > ρводи.  А вода перебуватиме над шаром крейди.

Цей спосіб розділення сумішей називається відстоюванням.

ЗАВДАННЯ 2

Суміш крейди і води пропустили крізь фільтр. Бачимо, що вода проходить крізь фільтр у посудину, а часточки крейди залишаються на фільтрі. Фільтр — це щільний матеріал зі спеціального паперу (фільтрувального) чи тканини. Фільтром може бути шар чистого піску або вата.

Цей спосіб розділення сумішей називається фільтруванням.

ЗАВДАННЯ З

Суміш води і кухонної солі капнули на скло і почали нагрівати. Бачимо, що води з часом стає менше — вона випаровується. Через деякий час уся вода випарувалась і на склі залишилась біла пляма — це кухонна сіль.

Цей спосіб розділення сумішей називається випаровуванням.

Висновок: Розділення суміші — це виділення з неї чистої речовини. Дослідили три способи розділення сумішей. Відстоювання і фільтрування використовуються для розділення неоднорідних сумішей (коли речовина не розчиняється у розчиннику). З цих двох способів більш надійним є спосіб фільтрування, бо способом відстоювання не вдасться повністю розділити суміш. Випаровування використовується для розділення однорідних сумішей (коли речовина розчиняється повністю у розчиннику). Способами фільтрування і випаровування можна очистити кухонну сіль від брудних домішок. Треба розчинити сіль у воді, профільтрувати розчин (на фільтрі залишиться бруд), а потім зробити випаровування, — залишиться чиста кухонна сіль.

 

Практична робота № 4 Визначення сторін горизонту за допомогою небесних світил

1.   Вдень — за допомогою Сонця:

а)     опівдні у нашій півкулі Сонце перебуває на південній стороні горизонту;

б)     якщо в цей час стати обличчям до Сонця, то позаду буде північна, праворуч — західна, а ліворуч — східна сторони горизонту.

2.   Вночі — за допомогою Полярної зірки:

«. а) вона розташована на самому кінчику «ручки ковша» сузір’я Малої Ведмедиці. Її легко знайти, провівши уявну лінію через дві зірки, які утворюють передній край «ковшика» сузір'я Великої Ведмедиці.

Перша зірка, на яку потрапить ця лінія, і буде Полярною; б) якщо стати до Полярної зірки обличчям, то позаду буде південна, праворуч — східна, а ліворуч — західна сторони горизонту.

3.   Визначення за допомогою годинника:

а)  спрямуйте годинникову стрілку на Сонце і проведіть уявну лінію, яка ділитиме на рівні частини кут між годинниковою стрілкою і числом 12;

б)   ця лінія спрямована у напрямку південь — північ. Висновок: сторони горизонту можна визначити не тільки за компасом, але і за Сонцем, Полярною зіркою і годинником — це допомагає орієнтуватися на місцевості.

Практична робота № 4 Визначення сторін горизонту за допомогою небесних світил

1.   Вдень — за допомогою Сонця:

а)     опівдні у нашій півкулі Сонце перебуває на південній стороні горизонту;

б)     якщо в цей час стати обличчям до Сонця, то позаду буде північна, праворуч — західна, а ліворуч — східна сторони горизонту.

2.   Вночі — за допомогою Полярної зірки:

«. а) вона розташована на самому кінчику «ручки ковша» сузір’я Малої Ведмедиці. Її легко знайти, провівши уявну лінію через дві зірки, які утворюють передній край «ковшика» сузір'я Великої Ведмедиці.

Перша зірка, на яку потрапить ця лінія, і буде Полярною; б) якщо стати до Полярної зірки обличчям, то позаду буде південна, праворуч — східна, а ліворуч — західна сторони горизонту.

3.   Визначення за допомогою годинника:

а)  спрямуйте годинникову стрілку на Сонце і проведіть уявну лінію, яка ділитиме на рівні частини кут між годинниковою стрілкою і числом 12;

б)   ця лінія спрямована у напрямку південь — північ. Висновок: сторони горизонту можна визначити не тільки за компасом, але і за Сонцем, Полярною зіркою і годинником — це допомагає орієнтуватися на місцевості.



середу, 31 березня 2021 р.

 Самостійна робота  з біології та екології 11 клас "Сучасні екологічні проблеми 

в Україні та в світі. Види забруднення"

ВАРІАНТ -1

1. Яке забруднення є найбільш небезпечним для водних екосистем?

 2.  Що таке хімічне забруднення. Наведіть приклади.

 3. Вкажіть статус екологічних проблем, пов'язаних із змінами стану довкілля внаслідок дії    масштабних техногенних впливів, що порушують організацію усієї соціосфери

4.  У природі постійно відбуваються відмирання певних особин видів, що там проживають, буревії, які ламають дерева, повені, які розмивають русла річок та приводять до загибелі частини жителів водойми. Чи можна вважати ці процеси такими, що погіршують якість середовища?

5. Дайте характеристику найбільш актуальних екологічних проблем України.

6. Назвіть основні причини реакліматизації.

7. Яке забруднення є найбільш небезпечним для водних екосистем?

8. Масове розмноження фітопланктону, що спричинає зміну забарвлення води і погіршує кисневу забезпеченість вод, - це...

 

ВАРАНТ-2

1. Для боротьби із бур'янами на великих площах використовують гербіциди. Яке забруднення може спричинити  їх неправильне, надмірне внесення?

 2. Найбільшу згубну дію на гідросферу здійснюють:

 3. Водосховища, які завжди є біля ТЕС, є місцем розведення риб. Але дуже часто там виявляють багато різних паразитів риб, які завдають їм відчутної шкоди. В той же час, в аналогічних водосховищах, що не зв'язані із ТЕС, не спостерігається такого масового розмноження цих паразитичних організмів. Чим це може бути обумовлено:

  4.  Як називається характерне явище усіх мегаполісів, коли в повітрі формується густий туман із суміші пилу, диму?

  5. Дати характеристику фізичним  видам забруднення

  6. При високій концентрації нітратів у продуктах харчування в організмі людини утворюється речовина метгемоглобін, що провокує розвиток онкологічних захворювань. До якого типу забруднення можна віднести нітрати

  7. Назвіть заходи збереження грунтів

  8. До найстійкіших і найпоширеніших забруднювачів водойм належать:

 

ВАРІАНТ-3

1. Для боротьби із бур'янами на великих площах використовують гербіциди. Яке забруднення може спричинити  їх неправильне, надмірне внесення?

 2. Найбільшу згубну дію на гідросферу здійснюють:

 3. Водосховища, які завжди є біля ТЕС, є місцем розведення риб. Але дуже часто там виявляють багато різних паразитів риб, які завдають їм відчутної шкоди. В той же час, в аналогічних водосховищах, що не зв'язані із ТЕС, не спостерігається такого масового розмноження цих паразитичних організмів. Чим це може бути обумовлено:

  4.  Як називається характерне явище усіх мегаполісів, коли в повітрі формується густий туман із суміші пилу, диму?

  5. Дати характеристику фізичним  видам забруднення

  6. При високій концентрації нітратів у продуктах харчування в організмі людини утворюється речовина метгемоглобін, що провокує розвиток онкологічних захворювань. До якого типу забруднення можна віднести нітрати

  7. Назвіть заходи збереження грунтів

  8. До найстійкіших і найпоширеніших забруднювачів водойм належать: