понеділок, 14 лютого 2022 р.


Хімічні курйози

 У далекому 1903 році французький хімік Едуард Бенедиктус випадково впустив колбу з нітроцелюлозою. Звісно ж, скло тріснуло, але не розлетілося на шматочки. Саме після цього Бенедиктус застосував своє неумисне відкриття у виготовленні лобового скла для авто.

"Батько" ядерної фізики Ернест Резерфорд якось сказав, що "всі науки можна розділити на дві групи: фізику та колекціонування марок". Але Нобелівську премію науковець отримав саме з хімії! А все за "проведення досліджень в області розпаду елементів у хімії на радіоактивні речовини". Врешті Резерфорд зізнався, що з усіх перетворень, які він бачив, "найнесподіванішим стало його власне – з фізика у хіміка".


Британець і бактеріолог Олександр Флемінг не любив прибирати на своєму лабораторному столі. І саме це допомогло у 1928 році зробити одне із найвагоміших відкриттів у медицині 20 століття. Поки всі колеги Флемінга одразу після дослідів очищали горнята від бактерій, то британець лінувався і тримав їх на 2-3 тижні у такому стані. Лише тоді, коли на столі вже було забагато склянок, тоді бактеріолог і починав прибирати та розглядати посуд. Саме так він і відкрив перший антибіотик – пеницилін.
Але це не означає, що біля вашого ПК чи ноутбука варто залишати кладовище горнят та тарілок, які лінь помити. На вулиці 21 століття, тому навряд ви щось нове відкриєте, крім вищого рівня неохайності.


Сукралозу, яка вважається замінником цукру, також відкрили зовсім випадково. Професор Леслі Х'ю працював з іноземним студентом і дав йому завдання протестувати (англійською – test) хлоровані сполуки цукру, які вдалося отримати у лабораторії. Студент не надто добре володів англійською і вирішив, що йому потрібно спробувати речовину на смак (англійською – taste). Тоді він і зрозумів, що вона є доволі солодкою.

Англійський вчений Джозеф Прістлі у далеко 1767 році захоплювався природою бульбашок, які з'являються під час бродіння пива. Якось він помістив чашу з водою над пивним чаном, а тоді скуштував її. Раптовий освіжаючий ефект дозволив відкрити вуглекислий газ, який досі використовують під час виробництва газованих напоїв.

вівторок, 8 лютого 2022 р.

 Менделєєв Д.І. Біографія (скорочено)

Дмитро Іванович Менделєєв народився 8 лютого 1834 року в Тобольську в родині директора гімназії. У 1841 почав навчання в тобольской гімназії.

У 1855 – закінчив фізико-математичний факультет Головного педагогічного інституту в Санкт-Петербурзі із золотою медаллю.

З 1855 по 1890 рік викладав (в гімназіях в Сімферополі, Одесі, університеті Петербурга).

Після повернення до Петербурга вчений захистив дисертацію і став читати лекції з органічної хімії. З 1859 по 1861 рік він перебував у Німеччині, де удосконалив свої наукові знання. Повернувшись на батьківщину, видав перший підручник з органічної хімії, за що був удостоєний Демидівської премії. Через кілька років вчений захистив докторську дисертацію про вивчення розчинів.

Найбільше відкриття в історії хімії відбулося в 1869 році, коли Менделєєв вивів періодичний закон хімічних елементів. Свої знання про улюблену науку він узагальнив у книзі «Основи хімії» (1871).

Багато часу і сил Дмитро Іванович віддавав викладацькій діяльності. Він був професором у Петербурзькому університеті, а також вів курси в багатьох інших навчальних закладах. Багато учнів Менделєєва стали видатними діячами, професорами. Незабаром він покинув університет через утиск студентства. На початку 1890-х років Менделєєв став консультантом науково-технічної лабораторії при Морському міністерстві. Там він налагодив виробництво бездимного пороху, який сам і винайшов.

Пішовши в 1890 році у відставку, Менделєєв брав активну участь у виданні Енциклопедичного словника Брокгауза й Ефрона, був консультантом у пороховій лабораторії при Морському міністерстві. Провівши необхідні дослідження, усього за три роки він розробив ефективний склад бездимного пороху. З 1892  Менделєєв був призначений хранителем (керівником) Головної палати мір і ваги.

Помер Д. І. Менделєєв 2 лютого 1907 в Санкт-Петербурзі.

За своє життя Менделєєв був одружений двічі і мав троє дітей від першого шлюбу і четверо – від другого. На одній з його дочок був одружений російський поет О. Блок.

Залишив понад 1500 праць, серед яких класична «Основи хімії» – перший структурований виклад неорганічної хімії.

Іменем Менделєєва названий 101-й хімічний елемент – менделевій.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/mendelyeyev-biografiya-skorocheno

четвер, 20 січня 2022 р.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ХІМІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

При оцінювання рівня навчальних досягнень з хімії враховується:

·                                 рівень засвоєння теоретичних знань;

·                                 оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;

·                                 сформованість експериментальних умінь, необхідних для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;

·                                 здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;

·                                 уміння розв'язувати розрахункові задачі.

За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати знання у нових ситуаціях виокремлено рівні навчальних досягнень учнів, що оцінюються за 12-бальною шкалою.

Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відбиваються загальнопредметні компетентності, набуті учнями в процесі навчання хімії.

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

 

I. Початковий

1

Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об'єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні); знає правила безпеки під час проведення практичних робіт

2

Учень (учениця) описує деякі хімічні об'єкти за певними ознаками; знаєпризначення лабораторного обладнання

3

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і може відтворити окремі його частини; під керівництвом учителя виконує найпростіші хімічні досліди

 

II. Середній

4

Учень (учениця) знає окремі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ; складає прості прилади для проведення дослідів і виконує їх під керівництвом учителя; складає з допомогою вчителя скорочену умову задачі

5

Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює окремі частини начального матеріалу, дає визначення основних понять; самостійно виконує деякі хімічні досліди, описує хід їх виконання, дотримується порядку на робочому місці; самостійно складає і записує скорочену умову задачі

6

Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал з допомогою вчителя;описує окремі спостереження за перебігом хімічних дослідів; робить обчислення за готовою формулою

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) самостійно відтворює значну частину навчального матеріалу, з допомогою вчителя порівнює хімічні об'єкти, описує спостереження за перебігом хімічних дослідів; наводить рівняння реакцій за умовою задачі

8

Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, порівнює і класифікує хімічні об'єкти; самостійно виконує всі хімічні досліди згідно з інструкцією; робить обчислення за рівнянням реакції

9

Учень (учениця) виявляє розуміння основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього; робить окремі висновки з хімічних дослідів; з допомогою вчителя розв'язує задачі

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, узагальнювати й систематизувати надану інформацію, робити висновки; робить висновки з практичної роботи; самостійно наводить і використовує необхідні формули для розв'язування задач

11

Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв'язки між явищами; самостійно знаходить і використовує інформацію згідно з поставленим завданням; виконує хімічний експеримент, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; самостійно розв'язує задачі, формулює відповіді

12

Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі у проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, пов'язані з речовинами та їх перетвореннями;

робить обґрунтовані висновки з хімічного експерименту; розв'язує експериментальні задачі за власним планом; самостійно аналізує та розв'язує задачі раціональним способом